Це сайт добрих канівських націоналістів про місто Канів та канівчан, про природу міста, історичну та культурну спадщину. Фото, статті, файли - все це ви знайдете на нашій сторінці. Заходьте до нас, ми завжди вам раді !
В Україні невпинно лунають заклики запровадити російську мову як другу державну. Врешті, нам — громадянам України — треба зрозуміти суть цієї халепи-проблеми та законодавчо її вирішити. Для цього пропоную розглянути всі докази прихильників узаконення російської мови як другої державної. Ось перелік їхніх основних аргументів:
1) нібито якісь утиски російської мови в Україні; 2) поліетнічність української спільноти; 3) історичність появи так званої двомовности — «так склалося»; 4) начебто непридатність української мови для наукової роботи; 5) наявність кількох державних мов у багатьох країнах світу.
Перший аргумент не відповідає дійсності, бо в південно-східних і центральних областях України явно недостатня кількість шкіл з українською мовою викладання. Також у названих регіонах кількість періодичних видань, книжок, радіопрограм та телепередач російською мовою явно переважає. І це — при більшості населення у згаданих областях, крім АРК, котре, вже за останнім переписом, ототожнює себе саме з українським етносом. Щоб усі остаточно зрозуміли, яку мову насправді пригнічують в Україні, пропоную всіляким захисникам російської мови спробувати влаштуватися на більш-менш престижну роботу десь у південно-східних містах України. При цьому за обставин, коли вони спілкуватимуться тільки українською мовою і одразу заявлять керівництву фірми про свою любов до української мови чи спроможність спілкуватися лише українською. Ви швидко переконаєтеся, що Вас не тільки не візьмуть на хоча б посередньо престижну роботу, а ще й усіляко принижуватимуть! А це вже надто серйозна БІДА, яка свідчить, що в Україні (!) УТИСКАЮТЬ НАСПРАВДІ САМЕ УКРАЇНОМОВНИХ ГРОМАДЯН!
Другий «доказ» — поліетнічність — взагалі дуже сумнівний. Адже ніде в світі немає жодної моноетнічної держави. У кожній країні світу громадянство складається із представників багатьох етносів. При цьому в більшості держав світу — ОДНА державна мова. Наприклад: у Російській Федерації — одна державна мова; у Великобританії, яка об'єднує королівства Великої Британії та Північної Ірландії, також одна державна мова; у Федеративній Республіці Німеччина тільки одна державна мова і т. ін. Цікаво, що представники Партії регіонів, аби якось утвердити фактично російську одномовність, наполягають на запровадженні в Україні федеративного устрою. Але вони явно не розуміють того, що світовий досвід федерацій в інших країнах радше доводить необхідність одномовности. В будь-якому разі федеративний устрій аж ніяк не виправдовує наявности кількох державних мов.
Третій аргумент — «так склалося» — взагалі суперечить здоровому глузду. Адже те, що «сталося» з українською мовою в Україні, не було якимось неминучим стихійним лихом. Насправді українську мову в самій Україні (!) СТАРАННО ЗНИЩУВАЛИ ВСІЛЯКИМИ ЗАБОРОНАМИ російські окупанти-шовіністи! А тепер такі ж російські шовіністи, разом зі своїми прислужниками із обрусілих хохлуїв, намагаються всіма хитрими засобами ЗАКРІПИТИ оце злочинне колоніальне багатовікове приниження української мови. І чинять вони таке зло під виглядом «боротьби за демократію і права людини». Такої вкрай підступної облуди чи невігластва світ ще не бачив. Мабуть, антиукраїнці в Україні зовсім не розуміють, або не хочуть зрозуміти, що продовження імперської російської політики обмеження і знищення УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНІ Є ЗЛОЧИНОМ, який прикривається демократичними гаслами. Таким чином, спочатку російські колоніалісти зробили зло в Україні, переселивши до нас етнічних росіян із імперської метрополії. Потім, на додачу, залякали більшість українців різними своїми жахливими карами і задурили їм голови російсько-імперською маячнею. Тепер ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ В МОВНІЙ ПОЛІТИЦІ — ЗАКОНОДАВЧО ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЗАКРІПИТИ НАСТУПАЛЬНЕ ПОШИРЕННЯ ЇЇ НА ВСІ ГАЛУЗІ ДІЯЛЬНОСТИ УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ. А ЩЕ — СТВОРИТИ ТАКІ УМОВИ, ЗА ЯКИХ НЕЗНАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ СТАНЕ ВКРАЙ НЕВИГІДНИМ І НЕЗРУЧНИМ ДЛЯ ВСІХ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ.
Четвертий «доказ» антиукраїнців — про начебто непридатність української мови для наукової роботи — найбільш огидний прояв російського шовінізму в Україні. Цей «аргумент» використовують лише люди, зовсім засліплені ненавистю до всього українського, які геть не здатні, а чи не хочуть зрозуміти, що в такий спосіб стають на позиції відвертого російського фашизму. Все ж таки нагадаю таким антиукраїнцям загальновідомий факт.
Державна мова Ізраїлю (іврит) більше тисячі років вважалася втраченою. Але після знайдення старовинних текстів, написаних івритом, єврейство Ізраїлю наполегливо відроджувало цю свою первинну мову, аж поки вона змогла повноцінно діяти в усіх сферах життя нації, в тому числі у науці. От замість того, щоб звинувачувати українську мову в недієздатності, краще б такі «прокурори» допомогли українській мові піднятися до рівня задоволення їхніх наукових потреб. Проте навряд чи здатні люди з колоніальною самосвідомістю піднятися до такого благородства.
До речі, вчені-лінгвісти довели, що українська мова значно давніша за російську, бо містить удвічі більше, порівняно з російською мовою, слів, однокореневих зі словами величного давньоарійського санскриту. До того ж українська мова є найбільш інформативною мовою світу, тобто найменшою кількістю знаків передає найбільшу кількість інформації. Для досліду спробуйте перекласти якийсь російський текст правильною українською мовою. Ви побачите, що український переклад буде приблизно на чверть коротшим за російський текст.
П'ятий аргумент антиукраїнців — про наявність кількох державних мов у багатьох країнах світу — теж не можна вважати таким, що заслуговує на увагу. Оскільки так само багато — коли не більшість — держав лише з однією державною мовою.
Ось тут і виникає запитання — а чого це «любітєлі» російської мови так затято виступають проти подальшого поширення і закріплення української мови в усіх галузях життя українства на всій території України? Всім відомо, що українська мова дуже близька до російської (і це правда), водночас російськомовні громадяни України (!) не прагнуть вивчити українську мову. В чому річ?
Існує кілька основних причин. Одна з них — явна зневага до всього українського, і до мови теж. Отже, маємо в Україні чистий російський расизм, який межує з фашизмом (!). Таких проросійських шовіністів можна і треба рішуче повернути до дійсности лише суворою відповідальністю за допомогою закону, якого, на жаль, ще немає.
Друга причина — лінькуватість більшости російськомовних громадян, яка в усій Україні (!) ще доповнюється тиском російськомовного середовища.
Третя причина полягає у відсутності широкої мережі безплатних чи платних курсів української мови, шкіл та ВНЗ з українською мовою викладання (!) у південно-східних регіонах України. Цю ХАЛЕПУ треба негайно вирішувати законодавчо на загальнодержавному рівні, з відповідним підкріпленням ФІНАНСАМИ. Що теж не робиться.
Ганьба такій законодавчій і виконавчій владі! Четверта причина криється в дуже агресивному ставленні шовіністичних, а нерідко вже й сфашизованих, антиукраїнських елементів до україномовних (!) громадян в УСІХ МІСТАХ на сході та півдні України (!). Всі охочі можуть на собі перевірити це твердження. І в цих випадках теж з усією суворістю повинен діяти ЗАКОН, покликаний надійно ПРОТИДІЯТИ ВСІМ таким, і явно нахабним, проявам злісного російського шовінізму, а чи й неприкритим виявам расизму й фашизму!
Насамкінець, щоб кожен міг особисто переконатися у підступності апологетів ідеї двох державних мов, — запропонуйте їм законодавчо закріпити (під сувору відповідальність) обов'язкове вивчення і ВСЕБІЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ (ЗОКРЕМА Й У ДІЛОВОДСТВІ ВСІХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ НА ВСІХ РІВНЯХ, І В УСІХ ПРИВАТНИХ ФІРМАХ) ОБОХ ДЕРЖАВНИХ МОВ. Ви неодмінно побачите, як ці прихильники двомовности почнуть кричати про порушення основ демократії та порушення прав людини.
Але тут справа не в демократії і не в порушенні прав людини — це звичайне підступне прагнення антиукраїнців закріпити злочинний колоніальний — вимираючий — стан української мови, це — спроба закріпити і далі поширювати російську одномовність, на догоду російському імперіалізму. Бо ситуація схожа на ту, коли грабіжники залізли в чужу хату, пограбували господарів, та ще й перебили їм ноги, а потім, явно прагнучи ще більше познущатися з нещасних пограбованих і скалічених, пропонують їм позмагатися «на рівних демократичних умовах» у бігу на дальню дистанцію. Чим не «демократичні» умови? А може, давайте спочатку вилікуємо українську мову? Тобто надамо їй засоби для повного одужання?
Отже, наголошую — ТІЛЬКИ В УКРАЇНІ УКРАЇНСЬКА МОВА МАЄ АБСОЛЮТНІ ПРАВА НА ПОВНОЦІННЕ ВСЕБІЧНЕ ЖИТТЯ БЕЗ НІЯКИХ ОБМЕЖЕНЬ! Тому в Україні ВКРАЙ ПОТРІБНО РІШУЧЕ НАВЕСТИ ЛАД У МОВНІЙ ПОЛІТИЦІ. І ЗАБЕЗПЕЧИТИ ТАКИЙ ЛАД ТРЕБА УЗАКОНЕННЯМ ШТРАФНИХ ТА ІНШИХ САНКЦІЙ ЗА ВСІ ПОРУШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА. Так само НЕОБХІДНІ ШТРАФНІ САНКЦІЇ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАКОНІВ, ПОТРІБНИХ ДЛЯ ПОВНОЦІННОГО УТВЕРДЖЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В УСІХ СФЕРАХ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Й УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ. Також ВКРАЙ НЕОБХІДНЕ ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ ПОШИРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В КОЖНОМУ ПОСЕЛЕННІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ! Досить гратися у псевдодемократичність, яка лише ПРИНИЖУЄ українців у самій Україні! Тільки так Українство віднині і завжди перемагатиме російських імпершовіністів!